Ситуація, яку впізнає кожна друга: стильні жіночі куртки великих розмірів у примірочній поводяться геть непередбачувано. Одна сідає ідеально в плечах, але не застібається на грудях. Інша застібається без зусиль, проте висить мішком у спині й з’їжджає з плеча. І справа тут майже ніколи не в цифрі на бирці.
Саме тому жіночі куртки великих розмірів так часто розчаровують ще до дзеркала. Куртка великого розміру – це складна конструкція з кількох вузлів, які майже не пов’язані між собою: ширина плеча, глибина пройми, обхват грудей, довжина рукава й довжина спинки. Коли лекало просто збільшують пропорційно, ці вузли ростуть однаково, а фігура так не влаштована. Тому одна модель ідеально лягає на груди й коротка в рукаві, а друга навпаки. Нижче – шість образів, у яких видно, які саме конструкції курток працюють у носінні, і чесно про те, що в кожній варто перевірити на собі. Матеріали тут різні навмисно: атлас, потерта й гладка шкіра, щільна вовняна клітинка й плюш поводяться на тілі по-різному, і половина відчуття від речі залежить саме від того, як тканина лягає на плече та як вона тримає або, навпаки, відпускає форму.
Коротка вовняна куртка з широкими лацканами
Кремова двобортна модель із дуже широкими відворотами, спущеною лінією плеча й об’ємним рукавом, що закінчується рівно на зап’ясті. Довжина – по лінії талії, і саме вона робить образ зібраним: далі йдуть чорна міні-сукня, щільні колготки, короткі білі шкарпетки поверх них і лофери на тракторній підошві. Такий короткий силует у виданні Who What Wear називають shrunken jacket і ставлять у перелік головних. У примірочній тут варто перевірити одне: чи вистачає ширини бортів на грудях, бо саме в двобортному крої короткі моделі найчастіше тягне по лінії ґудзиків. Якщо любите структуру, подивіться ще й образи з блейзерами, які я розбирала окремо.
Атласний бомбер поверх трикотажної сукні
Атлас поводиться зовсім не так, як щільна вовна: він ковзає по трикотажу, не чіпляється й не додає зайвого шару на плечах. Тут оливковий бомбер зі стьобаною вставкою на грудях, рипсовим коміром, манжетами й поясом надягнутий поверх чорної сукні-міді в рубчик, а низ тримають білі кеди на платформі. Важливий нюанс: рипсова резинка внизу збирає тканину, тому такий бомбер краще лишати розстібнутим – тоді лінія сукні йде безперервно. Бомбер зараз переосмислюють і вдома: Vogue UA пише про українські бренди, які перекроюють цей силует у шкірі та зі структурованим коміром.
Шкіра у двох версіях: бомбер і сорочка-куртка
Перша версія – м’яка. Шкіра тут із вираженими потертостями, бомбер сидить вільно, рукав зібраний у манжет, а низ закінчується на лінії стегна. Під ним білий укорочений топ і широкі світлі джинси без підкату, які довгими складками лягають на низькі кеди. Ефект дає саме контраст об’ємів: вільний верх і вільний низ тримаються разом, бо між ними є відкрита смужка. Така м’яка шкіра з часом набирає форму плеча й перестає стояти колом – це властивість матеріалу, а не крою, і Vogue UA у гіді по шкіряних куртках окремо відзначає інтерес брендів до шкіри, що вже пом’якшилася.
Друга версія – рівна й куди більш структурована. Шкіра тут гладша, майже без потертостей, а крій сорочковий: відкладний комір, блискавка по центру, прямі боки без жодного забору в талії й довжина трохи нижче стегна. Рукав вшитий низько, тому рука рухається вільно навіть поверх светра. Обирати саме цю модель варто тоді, коли потрібен рівний, майже графічний контур і коли ви носите куртку переважно розстібнутою – застібнута вона дає суцільний блок. У парі з широкими рваними джинсами вона працює як верхній шар, а не як окрема заява. Схожу логіку щільного матеріалу я розбирала в добірці про шкіряні штани.
Вицвіла шкіра і червоні акценти
Ще одна шкіра, але з іншим завданням: тут вона вицвіла до сіро-коричневого й місцями витерлася до світлого, тому колір звучить приглушено – і саме це дає простір для яскравого. Червоного в образі рівно стільки, скільки треба: напис на кремовому светрі, червона сумка й гострі червоні туфлі, що визирають з-під великих джинсових манжетів. Сам бомбер довжиною до лінії стегна, з коміром-стійкою, блискавкою по центру й опущеною проймою. Таку річ варто дивитися в русі: витерта шкіра показує кожну заломину, і якщо пройма затісна, складка одразу ляже впоперек спини. Манжет на джинсах тут теж деталь, а не випадковість – він задає горизонталь на щиколотці й перегукується з лінією низу бомбера.
Картата сорочка-куртка на щодень
Найспокійніший варіант із усіх і водночас найбільш робочий на щодень. Щільна вовняна клітинка в кремовому, карамельному й чорному, накладні кишені з клапанами на грудях, довжина нижче лінії стегна. Під нею – біла футболка, чорні лосини й чорні черевики на невисокому підборі. Така куртка не має застібатися щільно: її носять як розстібнутий верхній шар, тому ширина по грудях тут не критична, а ось довжина рукава важлива, бо підкочений манжет на клітинці виглядає неохайно. Для мене це та річ, яку вдягаєш, не думаючи, і вона щоразу виглядає доречно.
Плюшева куртка в кольорових блоках
Ця куртка – найсміливіша в добірці: плюшева фактура, зібрана з шевронів помаранчевого, молочного, хакі й чорного, металеві ґудзики в один ряд, довжина до лінії стегна. Плюш сам собою додає об’єму по всьому контуру, тому решта образу навмисно тиха – коричневий трикотажний топ зі стійкою, дерев’яне намисто й коричневі широкі штани в тон. Візерунок тут працює як головна деталь, і два таких акценти в одному образі вже сперечалися б між собою. Якщо любите такі широкі низи, у мене є окремий розбір штанів палаццо – із плюшем вони поєднуються найлегше.
Як обрати куртку під себе: що перевірити в примірочній
Найкорисніше, що можна зробити з курткою до каси, – це поворушитися в ній. Редакція The Curvy Fashionista радить прості перевірки, які працюють на будь-якому розмірі: схрестити руки перед собою й подивитися, чи не тягне спинка, підняти руки вгору й сісти. Там же радять міряти верхню річ одразу поверх светра, який реально носите: у тонкій футболці пройма завжди здається просторішою, ніж є. Від себе додам ще одну перевірку – застебнути всі ґудзики й постояти так хвилину. Якщо між ними лягають просвіти, це питання ширини лекала по грудях, а не вашого розміру, і його вирішує або інша модель, або носіння нарозстіб.
Далі дивіться на три речі окремо. Шов плеча має лягати приблизно на кістку плеча або свідомо нижче, якщо модель оверсайз, – але не наполовину до ліктя, бо тоді рукав тягне при кожному русі. Рукав у щоденних моделях краще довший, до основи великого пальця: коротший відкриває зап’ястя щоразу, коли ви за щось беретеся. І довжина: коротка куртка задає чітку горизонталь на талії, довша – рівну вертикаль, і обидва варіанти самодостатні, питання лише в тому, що вам зручніше носити. Окремо варто дивитися на підкладку: у стильних жіночих курток великих розмірів вона часто буває вужчою за верх, і тоді рукав тягне навіть там, де зовнішня тканина сидить вільно. Перевірити просто – проведіть рукою вздовж рукава зсередини й підніміть лікоть. Для образів із рівним, майже чоловічим кроєм мені найбільше подобаються образи з піджаком – там та сама логіка плеча.
Чи можна носити куртку оверсайз, якщо ви носите великі розміри?
Так, і в добірці таких моделей більшість. Важливий не сам об’єм, а те, де він починається: якщо шов плеча лежить рівно й рукав не тягне, оверсайз читається як свідомий крій.
Що робити, якщо куртка сходиться на грудях, але висить у спині?
Це найпоширеніший випадок, і його вирішує ательє: витачка по спинці або звужені бічні шви коштують небагато й змінюють посадку більше, ніж зміна розміру. Беріть ту куртку, що сходиться на грудях, – спинку підігнати значно простіше, ніж додати ширини там, де її немає.
Який матеріал найпростіший у носінні?
Атлас і м’яка шкіра ковзають по трикотажу й не додають шару на плечах. Щільна вовна й плюш дають більше об’єму по контуру, тому їх легше носити розстібнутими.
Наостанок
Куртка, яка не сходиться на грудях, нічого не говорить про вас – вона говорить про лекало. Щойно починаєш дивитися на плече, пройму й довжину рукава окремо одне від одного, примірочна перестає бути лотереєю. І тоді з шести образів вище легко зібрати свій: спокійну картату сорочку на щодень, атласний бомбер на вечір або плюш у кольорових блоках, якщо хочеться, щоб куртка говорила першою.
